«Вчора до мене на
прийом прийшло немолоде подружжя
з надією, що я допоможу в лікуванні чоловіка. В руках вони
тримали результати аналізів, коли я глянула документи, у мене все похолонуло всередині. Чоловік був невиліковно хворий. Уявіть,
з яким болем у серці я сказала про те, що дослідження
показало плоско клітинний рак. Коли вони
вийшли, мене охопили гнітючі почуття. Але вже за мить у кабінет зайшов
наступний пацієнт і я мусила люб'язно його
привітати. Саме це викликає в мене стрес». (Дубина Тетяна
Миколаївна - лікар загальної практики сімейної медицини Широківської
центральної АЗСМ).
ПАЦІЄНТИ, як
правило, йдуть до лікаря не для того, щоб довідатись про його проблеми, адже
всі їхні думки сконцентровані лише на власних потребах. Тож мало хто
усвідомлює, в якому напруженні щодня доводиться працювати лікарям.
Майбутніх лікарів готують бути спеціалістами, проте
здебільшого їхня робота зосереджуватиметься на спілкуванні з пацієнтами. Як згадувалося на початку, одне
з найбільш емоційних потрясінь для лікаря - це повідомити невтішну
новину. І дехто мусить робити це щодня. Також лікарям доводиться
вислуховувати пацієнтів, яким необхідно виговоритись про свої проблеми. Робота
зі стурбованими, наляканими людьми настільки стомлює, що деякі лікарі зазнають
цілковитого виснаження, яке називають виснаженням через співчуття.
Згадуючи свої
перші роки праці, Тетяна Миколаївна сказала:
«Робота не давала і хвилі спокою. Одні пацієнти потребували моєї уваги чи
невідкладної допомоги, інші у збентеженні просто хотіли розповісти про
свої почуття. Ще інші агресивно тиснули на мене і чогось вимагали. Часто
хтось лише хотів зі мною побачитись, а дехто вимагав, щоб я прийшла
до них. Бувало, хворі навіть «вривалися» в мій дім по телефону
і піднімали з ліжка посеред ночі. Люди, люди, люди. Звісно, я бажала
допомагати іншим».
Чи
у досвідчених лікарів менше проблем? Зазвичай зі збільшенням досвіду
зростає почуття відповідальності. Нерідко потрібно негайно та ще й на основі
неповної інформації приймати рішення, від яких може залежати життя пацієнтів. Тетяна Миколаївна пояснює: «Коли я була
молодшою,
це мене не турбувало, так само, як молоді люди не бояться
ризиковано водити автомобіль. Та з віком починаєш більше цінувати життя.
Отож тепер мені важче приймати рішення щодо лікування хворих».
А як ще стрес
впливає на лікарів? Іноді звичка не прив'язуватися до пацієнтів
переноситься також у сім'ю. І це може бути справжнім
випробуванням. Проте не всі лікарі такі байдужі й черстві. Багато з них
надзвичайно співчутливі і ставляться до хворих з розумінням, однією з таких
лікарів є Дубина Тетяна Миколаївна - лікар загальної практики сімейної медицини
Широківської центральної АЗСМ, має тридцяти п'яти річний стаж роботи в медицині
і 13 квітня святкує свій ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ. З нагоди святкування трудовий
колектив вітає колегу, відповідального лікаря, гарну людину з цією знаменною
подією.